- дволітній
- —————————————————————————————дволі́тнійприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
дволітній
Смотреть что такое "дволітній" в других словарях:
дволіток — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
дволіточок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
дволітровий — прикметник … Орфографічний словник української мови
дволіття — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
дволіток — тка, ч. і ж., розм. Дволітнє маля … Український тлумачний словник
дволітровий — а, е. Місткістю у два літри. Дволітрова банка … Український тлумачний словник
дволітній — я, є. Те саме, що дворічний … Український тлумачний словник
дволінійний — а, е. У якого дві лінії … Український тлумачний словник
дволіття — я, с. Те саме, що дворіччя … Український тлумачний словник
відволікати — а/ю, а/єш, недок., відволокти/, очу/, оче/ш і відволікти/, ічу/, іче/ш; мин. ч. відволі/к, локла/, локло/; док., перех. 1) Волочучи кого , що небудь, віддаляти від певного місця. 2) перен. Відвертати, відривати когось або щось від кого , чого… … Український тлумачний словник
